13 липня 2026 року в Парижі Президент Володимир Зеленський перед початком засідання антибалістичної коаліції повідомив про спільний європейський проєкт антибалістичної системи FREYJA і висловив сподівання, що вона зможе почати роботу протягом наступних 12 місяців. Для України це означає прямий внесок у систему захисту від балістичних загроз, що зростають у світі, зокрема через співпрацю Росії та Північної Кореї у вдосконаленні ракет.
Який внесок готує Україна
За словами Зеленського, Україна готова забезпечити ракетний компонент системи і зараз завершує роботу над власною антибалістичною ракетою. 13 липня компанія Fire Point представила ракети FP-7.x, які розробляються для FREYJA. Співвласник і головний конструктор компанії Денис Штілерман повідомив про орієнтовний початок масового виробництва FP-7.X у серпні 2026 року, а у Financial Times заявив, що нещодавні випробування були «досить успішними». Інші учасники проєкту мають забезпечити радари та критично важливі елементи.
Хто формує проєкт і що він змінює
У FREYJA беруть участь Україна, Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди та Іспанія, а також представники НАТО і ЄС. Серед долучених оборонних компаній — FP, Thales, HENSOLDT, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran і Destinus. Зеленський наголосив, що FREYJA має бути «сильною, надійною і дешевшою за інші системи» та дозволити Європі стати світовим лідером у виробництві антибалістичних систем без політичної залежності.
Примітка: назва заходу та повний перелік країн-учасниць різняться у джерелах — NV у різних місцях називає подію «засіданням антибалістичної коаліції» та «засіданням Коаліції охочих».
Залишити відповідь