11 липня 2026 року в українській Олиці на Волині відбулися жалобні заходи з нагоди 83-х роковин трагічних подій. Віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що прибув на церемонію «зі знаком миру, як до друзів», та поєднав дві вимоги: проведення ексгумацій жертв і побудову примирення на основі правди, пам’яті та прощення.
Перевірена послідовність заяв
Під час виступу Косіняк-Камиш окреслив чітку логіку дій. Спершу — ексгумації, бо «для того, щоб рана загоїлася, її спершу потрібно належно обробити». Потім — вшанування без ненависті: «Ця пам’ять не може бути вишита ненавистю, вона має бути зшита з любові». На завершення він запропонував щорічну символічну «одинадцяту заповідь» 11 липня: «Не завдавай болю, не глорифікуй тих, хто викликає біль і страждання у твоїх друзів».
Українська участь та позиція Варшави
У церемонії взяли участь перший заступник міністра культури України Іван Вербицький та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. За його словами, Україна офіційно визнає Волинську трагедію, а за останні півтора року є масштабний прогрес у пошукових та ексгумаційних роботах. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав українців і поляків стримати емоції, наголосивши, що Росія була б «неймовірно щасливою» в разі кризи у двосторонніх відносинах.
Залишити відповідь